Як перевірити готовність дитини до школи:
практичні поради психолога
У професійному середовищі постійно точаться дискусії щодо готовності дитини до школи. На що орієнтуватися під час ухвалення рішення про готовність дитини?
Топ-5 складників готовності до школи
Особливо це актуально для діток, які на початок навчального року мають вік майже 6 років. Деякі батьки вважають, що чим раніше дитина піде до школи, тим краще. Навчання триває аж 12 років, і якщо дитина сідає за парту у віці 7 років, то середню освіту завершує аж у 19.
Однак, існує негативний досвід батьків, які віддали дітей до школи зарано, і потім довелося переживати наслідки. Спробуємо розібратися, на що звертати увагу батькам, щоби зрозуміти, чи дитина готова до шкільного навчання; а також, що вони можуть зробити для допомоги у формуванні належних якостей.
Що насправді необхідно дитині для початку навчання, а що не таке важливе? Розглянемо складники шкільної готовності:
|
Інтелектуальна готовність |
Фізіологічна готовність мозку до навчання |
|
Вольова готовність |
Здатність робити щось всупереч складнощам |
|
Соціальна готовність |
Навички спілкування з іншими |
|
Мотиваційна готовність |
"Навіщо мені школа?" |
|
Фізичне дозрівання |
Готовність тіла до навчання |
ЯК ПСИХОЛОГІЧНО ПІДГОТУВАТИ ДИТИНУ ДО ШКОЛИ
Багато батьків вважають, що підготовка до школи обмежується умінням читати, писати і рахувати. Але це, насправді, - лише верхівка айсберга.
Підготовка до школи – питання набагато більше і складніше.
У теорії ні писати, ні читати, ні тим більше задачки вирішувати дитина не повинна вміти. У кожному разі, звичайна школа зобов’язана прийняти дитину і навчити її цьому. Але на практиці, краще, якщо дитина буде мати уявлення про навчальну діяльність, інакше малюку буде важко наздогнати навчальний темп, або дитина буде відставати від більш підготовлених однолітків і відчувати себе незатишно серед однокласників.
Основні моменти, які необхідно врахувати при підготовці малюка:
- розвиток загального кругозору (найкращий спосіб розширити горизонт знань - це бесіди з дитиною «про життя», спільне читання книжок і обговорення їх змісту);
- вивчення цифр і букв, кольорів і геометричних фігур, понять право / ліво, маленький / великий, вузький / широкий та інше;
- по можливості - вміння читати (по складах хоча б) і рахувати (в межах 10);
- в обов’язковому порядку розвиток дрібної моторики.
Необхідність цього пояснюється і у розвитку вміння писати, і у розвитку мови (у структурі мозку дитини обидва ці центри щільно «зчеплені»). Щоб розвивати моторику дитині потрібно побільше ліпити, малювати, працювати з конструктором, займатися з дрібними предметами.
Наприклад, намистинки, монетки, сірники, зубочистки. З цих предметів можна робити намисто, фенички, викладати картини, створювати аплікації – все це розвиває, крім іншого, ще й увагу, і посидючість дитини;
- тренування пам’яті. Відмінно підійде заучування віршиків і текстів пісень (крім розвитку пам’яті, це дасть можливість блиснути в школі на заняттях вашому малюкові);
- вміння аналізувати, класифікувати. Це звучить складно – «причинно-наслідкові зв’язки», - але насправді мається на увазі, що дитина може переказати прочитану історію сама, структурувати її, виявити, що і в якій послідовності сталося, вміє зібрати ціле з частин картинки, розкласти предмети за якогось певного ознакою, наприклад, за кольорами, розмірами або принадлежністю (їжа, іграшки, одяг).
Проте слід розуміти, що навички дитини та її здібності і психічна зрілість - не одне і те ж.
Бережіть психічне здоров'я підлітків! Адже це запорука щасливого життя та довголіття.
Бережіть себе та близьких!
Все буде Україна!
ПОРАДИ БАТЬКАМ ВІД ПСИХОЛОГА
Якщо:
Дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти;
Дитину висміюють, вона стає замкнутою;
Дитину хвалять, вона вчиться бути шляхетною;
Дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе;
Дитина росте в докорах, вона вчиться жити з почуттям провини;
Дитина росте в терпимості, вона вчиться розуміти інших;
Дитина росте в чесності, вона вчиться бути справедливою;
Дитина росте в безпеці, вона вчиться вірити в людей;
Дитина росте у ворожнечі, вона вчиться бути агресивною;
Дитина росте в розумінні і дружелюбності, вона вчиться
знаходити любов у цьому світі.
Кілька коротких правил
1.Показуйте дитині, що її люблять такою, якою вона є, а не за якісь досягнення.
2.Не можна ніколи (навіть у пориві гніву )говорити дитині, що вона гірша за
інших.
3.Треба чесно й терпляче відповідати на будь-які її запитання.
4.Намагайтесь щодня знаходити час, щоб побути наодинці зі своєю дитиною.
5.Учіть дитину вільно спілкуватися не тільки зі своїми однолітками, але й
із дорослими.
6.Не соромтесь підкреслювати,що ви пишаєтеся своїм малюком.
7.Будьте чесні в оцінках своїх почуттів до дитини.
8.Завжди говоріть дитині правду ,навіть коли вам це невигідно.
9.Оцінюйте тільки вчинки, а не її саму.
10.Не домагайтеся успіху силою. Примус – найгірший варіант морального
виховання. Примус у сім’ї порушує особистість дитини.
11.Визнайте право дитини на помилку.
12.Думайте про дитячий «банк» щасливих спогадів.
13.Дитина ставиться до себе так, як ставляться до неї дорослі.
14.І взагалі, хоч інколи ставте себе на місце своєї дитини, і тоді ви краще
зрозумієте, як її виховувати.